Підіймаючись довго на гору, долаючи себе, здолавши смуток, страхи й жалкування, прямуєш за своєю яскравою Зіркою, прибравши зі шляху всі камені та сумніви. І щоразу, зрізаючи в дорозі квітку, прагнучи зберегти свій досвід, закарбувавши його у чертогах пам’яті — ти вже тримаєш у руках ароматний Букет.

Настав час — зараз ти кинеш їх у чай: ромашку, м’яту, конюшину й чебрець, шипшину… І ось мудрість Зоряного Ковша, що кристальною чистотою поєднує глибину Небес із животворною Землею та спрямовує душі всіх живих істот, — наповнює твій цілющий гарячий напій.

Як глибина древніх знань, так і низка прекрасних відкриттів майбутнього розкриються в тобі, якщо вмостишся зручно. Укутай пледом плечі й, прикривши втомлені очі, розслабся, впускаючи в себе тишу.
 Дозволь собі тепло й відпочинок від турбот, а тілу — щоб його зігрів смачний чай. Дозволь серцю розкритися в насолоді, дай розуму і час, і спокій. Прислухайся уважно, приймай.

Вже давно зорі говорили тобі про це. Сьогодні ти неодмінно впізнаєш по знаках — по тих, що твоя душа ловила як натяк, по твоїх реакціях і відгуку з центру. Мурашки пробіжать по тілу, даючи зрозуміти, що, лише торкнувшись своєї істини, шукаючий завжди наповнюється радістю. Істина вже готова відкритися тобі — потрібно лише прийняти її й зробити частиною свого досвіду.